ГЛІПІЗИД (Glipizidum), 1-циклогексил-3-[[4-[2-[[(5-метилпіразин-2-іл)карбоніл]аміно]етил]феніл]сульфоніл]сечовина.
C21H27N5O4S Мол. м. 445,5
АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, практично нерозчинний у воді, розчинний у метиленхлориді, хлороформі, ДМФА, розчинах лугів, помірно розчинний в ацетоні, практично нерозчинний в етанолі. Тпл ~205 °С (у межах від 200–203 °С до 208–209 °С); Rf = 0,87 у системі метанол — концентрований розчин амоніаку (100:1,5); Rf = 0,41 у системі хлороформ — метанол (90:10); УФ-спектр: λmax = 276 нм ( =231) в 0,1 М HCl; ІЧ-спектр, см-1: 1528, 1690, 1650, 1159, 1032, 900 (в KBr). Зберігають у щільно закупореному контейнері, у захищеному від світла місці.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції в дисках, УФ-спектром розчину гліпізиду, що має два максимуми поглинання при 226 нм, 274 нм; методом ТШХ у системі розчинників кислота мурашина безводна-етилацетат-метиленхлорид (25:25:50) з проявленням в УФ-світлі; за реакцією з 1-флуор-2,4-динітробензолом у діоксані при нагріванні (жовте забарвлення). Кількісно визначають титруючи розчином літій метоксиду в ДМФА (індикатор — хінальдиновий червоний).
Фармакологічна група. А10В В07 — гіпоглікемічні препарати, похідні сульфонілсечовини.
Фармакологічні ефекти. Гіпоглікемічний. Стимулює вироблення інсуліну β-клітинами підшлункової залози, підвищує чутливість клітин печінки і м’язів до інсуліну.
Застосування. Інсуліннезалежний цукровий діабет, що не компенсується дієтотерапією.
Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed., 2001. — № 1.